
Батько Єви загинув 20 січня 2025 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Нью-Йорк на Донеччині.
Символічна підтримка від побратимів
Про цей зворушливий момент розповіла пресслужба військової частини 3053 НГУ, опублікувавши фото з Дня знань.
Нацгвардійці зазначили, що їхня присутність поруч із Євою та її родиною була не лише знаком підтримки, а й виявом глибокої поваги до пам’яті її батька.
“Це стало не лише символом продовження життя, але й жестом солідарності та шани до героїчного внеску її батька у захист України”, – сказано у повідомленні.
Їхній побратим Іван Якубовський названий прикладом справжньої відваги та любові до Батьківщини.
Слова побратимів
Гвардієць Владислав Рискальчук пояснив, чому вони вирішили провести Єву до школи:
“Ми завжди пам’ятаємо про Івана, нашого побратима. Він був мужнім воїном і справжнім другом. Сьогодні його немає поруч, але ми відчуваємо обов’язок підтримати його родину. Провести Єву до школи – це наш символічний спосіб сказати: ми з тобою, ми поруч і завжди будемо”.
Хто такий Іван Якубовський
- Народився 15 березня 1985 року.
- Навчався у Хмельницькому професійному ліцеї.
- У мирному житті займався виробництвом будівельних матеріалів та взуття.
У серпні 2024 року був мобілізований до лав Сил оборони України. Пройшов півтора місяця підготовки у Німеччині, після чого служив зв’язківцем у Національній гвардії.
20 січня 2025-го під час виконання бойового завдання під Нью-Йорком, що в Донецькій області, загинув. Йому було лише 39 років.
В Івана залишилися дружина, двоє дітей, мати та сестра. Похований на Алеї Слави у Хмельницькому.
Подія у Хмельницькому має глибокий символічний зміст. Побратими, які прийшли підтримати доньку Героя, показали, що пам’ять про захисників не зникає разом із їхнім відходом.
Такі вчинки формують приклад для суспільства: пам’ять про загиблих воїнів не обмежується офіційними церемоніями. Вона продовжується у повсякденному житті – через турботу про їхні родини.
Для маленької Єви це перший крок у навчанні. Для нацгвардійців – підтвердження того, що побратимство не завершується навіть після втрати.